"Мирні ініціативи" США щодо завершення війни в Україні, які були оприлюднені чисельними іноземними ЗМІ, не на жарт сколихнули світовий політикум. Згідно з інформацією від топових американських видань, план Адміністрації Трампа полягає у припиненні вогню, юридичному визнанні Сполученими Штатами російської окупації Криму, відмови України від членства в НАТО, передачі контролю над Запорізькою АЕС американцям (електроенергія буде розподілятися між "обома сторонами"), знятті санкцій з РФ. Україна нібито має отримати "надійні гарантії безпеки". Вже після оприлюднення "плану" Зеленський та Трамп провели зустріч у Ватикані, але офіційної інформації щодо її змісту та результатів досі немає. Політичний експерт Костянтин Матвієнко в інтерв'ю "ОстроВу" прокоментував план Трампа щодо завершення війни, оцінив шанси на його втілення та розповів про перебіг переговорного процесу. Як Ви оцінюєте "план Трампа" щодо врегулювання війни РФ проти України, який був нещодовно оприлюднений у ЗМІ? - Коли ми це обговорюємо, нам треба пам'ятати, що це не офіційний план, а витік або вкид. На мою думку, цей план вкинули, щоб протестувати реакцію на нього офіційних осіб і суспільства (європейського, американського, українського та російського). Що стосується перелічених в ньому кроків, то там є речі, які абсолютно неприйнятні для всіх сторін. Наприклад, незрозуміло, що означає визнання Криму де-юре російським з боку Трампа. Хочу підкреслити, що йдеться про позицію Трампа, а не американського суспільства чи держави. Ми пам’ятаємо про "Кримську декларацію", на що вказав Зеленський, яка була підписана Трампом. Там чітко прописано, що Крим ніколи не буде визнаний російським з боку США. Тобто виходить, що Трамп збирається порушувати власноруч підписаний закон. Або якщо взяти пункт про оперативне управління Запорізькою атомною станцією Сполученими Штатами з постачанням електроенергії українській стороні та окупованим територіям Це технічно здійснити неможливо. Росія не піде з тієї території добровільно. Я вважаю, що цей план не підлягає обговоренню, це все на рівні фантастики. - Чому Путіну потрібне юридичне визнання Криму з боку США? - Це потрібно Путіну як символічний жест. Трамп вже зробив йому величезну послугу, адже він веде з ним розмову на високому рівні. Путін вийшов з ізоляції і відразу на рівні супердержави. І визнання Криму стане символічним кроком: Трамп таким чином продемонструє Путіну, що агресія є законною, і що силове захоплення території може бути визнано Сполученими Штатами. Однак це не відображає позицію американського суспільства та Конгресу. І нагадаю, що таке визнання є порушенням закону США та підставою для імпічменту. - Путін погодив цей план? - Я не думаю, що Путін погодив цей план. Йому не потрібне завершення війни, він, можливо, хоче просто зупинити вогонь на деякий час, щоб накопичити озброєння та підготувати особовий склад своїх військ. Ці три роки війни режим Путіна існує в умовах воєнного стану, і якщо війна в Україні припиниться, то у нього виникнуть величезні внутрішні проблеми. - На Вашу думку, цей план може бути реалізований у тому вигляді, в якому він був представлений? - Ні. У тому вигляді, в якому він був представлений у ЗМІ, він точно не може бути реалізований. Це, скоріш за все, є лише концептуальною болванкою, яка потребує доопрацювання. Якісь раціональні речі там є, але там більше ірраціональних ідей, він внутрішньо суперечливий. Найбільше, чого я боюся зараз, це поступового зняття санкцій з Росії. Це дуже небезпечно, адже санкції ефективні і сприяють розвалу та знищенню РФ. Якщо їх знімуть, Росія знову зможе торгувати своїми ресурсами. Хоча митні тарифи Трампа призвели до зниження цін на нафту, що сильно вплинуло на російський бюджет, який до 70% залежить від торгівлі нафтою. - Трамп після зустрічі з Зеленським заявив, що у Путіна не було жодних причин для того, щоб стріляти ракетами по цивільних містах і селищах протягом останніх кількох днів, що змушує його думати, що, "можливо, він не хоче зупинити війну" та натякає на можливе розширення санкцій. Це сигнал Путіну? - Дуже хотілося б, щоб так було. У випадку з Трампом треба дивитися не на слова, а на чіткі дії. Так от по діях ми бачимо, що проти Північної Кореї, Білорусі та Росії не були запроваджені високі мита. Я хочу сподіватися, що у Ватикані Зеленський зміг переконати Трампа запровадити санкції проти Росії. З іншого боку, Росія торгує зі Штатами певними товарами, але це не суттєві суми для російської економіки. Отже, потрібно шукати інші економічні механізми, які будуть ефективнішими. Це можуть бути, наприклад, персональні санкції проти російських еліт та підприємців. Також потрібно щось робити з контрабандою. Наприклад, ракета, що прилетіла по Києву та вбила людей, містила понад 100 деталей, вироблених у США. - Американський сенатор-республіканець Ліндсі Грем нагадав про свій законопроєкт, який передбачає введення вторинних мит на імпорт нафти, газу, урану та інших продуктів із Росії. Це також блеф? - Коли ми говоримо про Трампа, то це може бути блефом, але з боку Грема це може бути серйозним наміром провести законопроект. Я сподіваюся, що американці врешті-решт "візьмуться за голову" і почнуть дотискати Росію. Зараз це особливо важливо, адже у всіх напрямках, за які вони бралися, спостерігається поразка. На короткій дистанції ми спостерігаємо зупинку споживання в Сполучених Штатах. А що таке зупинка споживання в США? Це криза країн "третього світу", адже вони працюють на ринок США. Ми можемо спостерігати класичний сценарій Великої депресії 30-х років минулого століття. Тому ситуація там складна. Китай, Японія та Південна Корея конкурують, але зараз вони зустрічаються та вибудовують спільну політику протидії санкціям США. І те саме відбувається з Європейським Союзом, з яким Китай також намагається узгоджувати свою політику. Сполучені Штати, запровадивши ці тарифи, показали, що вони не лідери та не гігант, проти них можна грати. -Як Ви в цілому можете оцінити перебіг переговорного процесу особливо після провальної зустрічі у Лондоні, на яку багато хто покладав надії? - Я не вважаю, що процес забуксував, бо, насправді, процесу не було. В Парижі були переговори, нічого не домовилися, отже процес не виник, тому в Лондоні він не міг забуксувати. - Тобто переговори зайшли в глухий кут? - Я не вважаю, що ситуація зайшла в глухий кут. Сподіваюся, після зустрічі в Римі Трампа і Зеленського, переговори поновляться. Трампу потрібен успіх на цьому напрямку і він буде працювати. Він розуміє, що тиснути на Україну марно, адже ні влада, ні суспільство не сприймають та ігнорують його тиск. Тому, можливо, він почне тиснути на Росію. Зараз в Україні виникає серйозна проблема – економіка. У нас почне сипатися економіка через зупинку допомоги від США, адже фінансове донорство Вашингтону всі ці три року тримало нашу економіку на плаву. У Європейського Союзу недостатньо ресурсів, а інші країни, очевидно, зосереджені більше на собі, ніж на нас. Тому нам, ймовірно, доведеться затягнути пояси. Що стосується переговорного процесу, я насправді за нього мало хвилююсь. - Чому? - По-перше, він ще не виник. Ненароджене не може померти. По-друге, він виникне, тому що війна триває, загроза з боку Росії для світу зберігається і на це потрібно буде реагувати, а головним інструментом реакції світу на загрозу з боку РФ є Україна. Тому так чи інакше справжній переговорний процес виникне. - На Вашу думку, чи дійсно США можуть в якийсь момент вийти з переговорного процесу? - Американці цим вже погрожували. З огляду на непередбачуваність Трампа, цей варіант не хочеться вважати дуже імовірним, але, на жаль, він ймовірний. Дональд Трамп імпульсивний та володіє величезною владою, але довкола нього немає ефективних радників. Щодо наслідків виходу США з переговорного процесу, вони будуть катастрофічними для України та Європи. - Китай може замінити США та стати посередником у переговорах? - Китай хоче, але не може. Для того, щоб замінити роль США в цій ситуації, Китай повинен стати світовим лідером, але це неможливо в силу структури його економіки. З одного боку, це авторитарний режим, а з іншого — експортно орієнтована економіка. Внутрішнє споживання в Китаї залишає бажати кращого: населення значною мірою бідне, тому китайські товари споживаються в першу чергу США, Європейським Союзом та іншими ринками. Оскільки Китай не розвиває внутрішнє споживання через авторитаризм, це обмежує його можливості. Якщо американський ринок закриється, китайська економіка ризикує отримати серйозний удар. А з обваленою економікою Китай не може претендувати на роль великої держави та посередника у війні РФ проти України. - Угода про корисні копалини ще актуальна? - Угода про корисні копалини не була актуальною з самого початку ідеї. Перелік рідкісноземельних ресурсів в Україні, за даними геологічної служби США, просто відсутній. Хто взагалі сказав, що в нашій країні є поклади рідкоземельних металів? Які це саме матеріали і чи дійсно вони потрібні світовій економіці? Якщо вони навіть є, яка вартість їхнього пошуку та видобування? Дуже багато питань. Саме тому пізніше в угоду додали всю інфраструктуру України (порти, залізницю, газогони тощо). Є і інші проблеми. Наприклад, чи не буде ця угода суперечити раніше укладеним домовленостям з іншими країнами? Наразі триває інтенсивна розмова з Польщею щодо передачі в концесію Чорноморського порту. І ці розмови вже суперечать потенційній угоді з США, оскільки Вашингтон претендує на всю українську інфраструктуру. Крім того, ця угода підлягає ратифікації. Я не уявляю собі, як український парламент проголосує за цю угоду в нинішніх умовах. - Чого зараз прагне РФ? - Росія прагне зберегтися та вижити. Якийсь відсоток росіян, які підтримують війну, прагнуть її продовження, адже вона приносить їм і моральні, і матеріальні вигоди. Вони досить вважають себе імперією та наддержавою. У 2022 році, коли мене запитали, чи почне Путін війну, я досить впевнено відповідав, що ні, хоча я бачив, як виїжджали посольства та як спецслужби пакували та вивозили документи. Але я все одно вважав, що Путін не нападатиме, адже це було абсолютно ірраціонально. Напад на Київ з армією в 140 тисяч військових не мав сенсу та логіки. Але Путін, як і Трамп, живе у власній інформаційній бульбашці, розірвав зв’язок з реальністю. Він не розуміє, що такими діями не може досягти своїх цілей. На жаль, я маю підозри, що президент України також не завжди адекватно сприймає реальність, хоча він все ж значно більш адекватний, ніж Путін чи Трамп. - Невже Путін упустить шанс налагодити контакт зі США? - Путін живе у своєму інформаційному вакуумі. Він не розуміє, що йому випав такий шанс. Путін не скористається "цукерками" Трампа, бо досі вважає, що може поглинути всю Україну, повернути Росії статус наддержави та в такий спосіб зберегти владу. Якщо він піде на будь-які мирні домовленості, це означатиме, що Росія провалиться сама в себе. - Путін сказав Віткоффу про готовність до переговорів з Україною без попередніх умов. Навіщо він зробив таку заяву? - Зеленський теж заявив, що готовий домовитися про перемир'я (припинення вогню) без попередніх умов. Путін вирішив зробити заяву в такому ж стилі. Росії потрібна перерва, передих. Росії треба набрати свіжі сили, навчити людей, отримати ще більше зброї від Китаю та Північної Кореї. Як тактичний крок це можливо, але не треба забувати, що Росія налаштована на знищення України. І це те, чого не розуміє Трамп. Це екзистенційна війна. Україна демонструє Росії, що може бути демократичною, нормальною країною з гідним рівнем життя, хоча фактично вийшла з тієї ж колиски, що і РФ, тобто з Радянського Союзу. На Прибалтику вони махнули рукою, Білорусь задушили, Середня Азія в силу ментальності перетворилась на диктатуру. Україна показала, що тут справжній народ та нація, демократична та розвинута країна. Саме це і зумовило напад. Не території, а прагнення знищити приклад гідного життя.
